… Абревіатура «МРЕВ», що відійшла в історію, не зникає з лексикону громадян. Хоча послуги з отримання посвідчень водія, реєстрації транспортних засобів, усі інші із транспортної сфери надаються сервісними центрами МВС прозоро, з алгоритмами й технологічними нововведеннями, яких в структурі радянського зразка не було, все одно інерція суспільної свідомості діє, і на побутовому рівні не рідко чуємо: «А де тут МРЕВ»?..
Вдаються до використання неіснуючої назви здебільшого люди старшого покоління. Так ніби простіше — коротко й номінально стосовно того, що кому потрібно. Очевидно, це щось від звички, асоціації, формального образу вирішуваного питання.
Щоправда, після відвідин територіального сервісного центру МВС, скажімо, у Чернівцях, Глибоці чи Новоселиці, громадяни однозначно погоджуються з тим, що не сподівались не лише побачити щось подібне, а навіть уявити не могли його там, де колись клієнт почував себе об’єктом системи, працюючої не стільки на клієнта, скільки на саму себе. При цьому друге іноді могло бути й головнішим за перше…
Одна відвідувачка, яку після заміни посвідчення водія ми попросили поділитися враженнями про отримну послугу, сказала, що відчула щось схоже на активізовану громадянську гідність… Мовляв, тут вона не «об’єкт», а «суб’єкт», потреби якого враховуються оптимально. Висновок сповна вписується у принцип «клієнтоорієнтованості» — один з ключових у реформованому сервісі.
Очевидно, до нового змісту люди звикають швидше, аніж до нової форми. Перше — практичне, друге — формальне, і потрібен час, аби поняття «Територіальний сервісний центр МВС» сприймалось цілісним образом.
Втім, еволюційно, повільно процес іде. Більше й більше громадян, звертаючись за послугами в СЦ в той чи інший спосіб дізнаються про позитиви, яких не було в старій абревіатурі.
***
Ось відчиняються двері службового кабінету… На порозі — жіночка з сільської глибинки. Видно, що втомлена і трохи розгублена.
—А МРЕВ тут? — запитує.
—Тут, але це не МРЕВ. Це — сервісний центр МВС…
—Ой, Боже, я знову не туди… А довідку про несудимість де дають?..
—Тут. Але, на жаль, ви прийшли у понеділок. Це вихідний день у Територіальному
сервісному центрі.
Жіночка скрушно зітхає. Ми демонструємо їй розпорядок роботи установи біля вхідних дверей.
—Навіть у суботу працює!.. — дивується поважна відвідувачка, вивчаючи вивіску.
—І без перерви на обід,— додаємо ми. — Але про все ви могли б дізнатися, зайшовши на
наш сайт… Там навіть можна побачити, чи багато людей у приміщенні, бо зображення камери транслюється в онлайні… В онлайні, між іншим, можна і довідку замовити…
—У чому?.. — перепитує жіночка.
Ми пояснюємо, що в інтернеті можна заздалегідь отримати всю необхідну інформацію, на що співрозмовниця усміхається і знизує плечима, мовляв, комп’ютером вона не користується. Потім жваво цікавиться, чи багато потрібно часу, аби вирішити її питання.
—Зовсім не багато, — пояснюємо ми, та принагідно нагадуємо, які документи слід мати при собі. — Тут працює електронна черга. Ви отримаєте «номерок», і вас викличуть до адміністратора.
—Це як за кордоном… — здогадується відвідувачка.
—Точно, — погоджуємось ми, — навіть якщо без інтернету і без онлайну — все одно як за кордоном…
