Іноді до фахівців сервісної служби за порадою звертаються відвідувачі, які при спробі перереєструвати транспортний засіб зустрічаються з несподіваною проблемою. Стосується це, передусім, тих, хто придбав рухоме майно «за дорученням». Адже користування автомобілем на підставі такого документа має багато ризиків. При бажанні якомога швидше сісти за кермо вподобаної автівки вони не завжди беруться до уваги і за певних обставин стають неприємними сюрпризами.
— Приходить громадянин зареєструвати автомобіль по дорученню, —ділиться фактами з службової практики начальник сектору юридичного забезпечення Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області Дмитро Маріуца,— ми відкриваємо реєстр обтяжень і бачимо, що майно знаходиться під арештом… Це значить, що жодних дій з цим майном ми робити не можемо.
— Чи багато таких випадків?
— Статистика з таких питань окремо не ведеться. Але, повірте, звернень досить багато. Людям важко збагнути, що доручення на право керування транспортним засобом надає не право власності на автомобіль, а лише право керувати ним чи перереєструвати. Чоловік іде з цим документом до власника, а власник каже: «Я нічого зробити не можу, бо державна виконавча служба наклала заборону»… Поки не буде погашена, скажімо, якась заборгованість, майно перебуватиме під забороною і його долю вирішуватиме лише виконавча служба, або суд.
— У яких ситуаціях виникають подібні проблеми найчастіше?
— Дуже часто це трапляється тоді, коли йдеться про заборгованість перед банком, несплачений штраф. Різні служби накладають штрафні санкції. Якщо він не сплачений у термін 10 днів, то справа передається в державну виконавчу службу. Починається виконавче провадження, подаються запити в державні органи стосовно майна особи: чи має вона, наприклад, квартиру, машину… Відтак виноситься постанова про накладання заборони на будь-яке майно, зареєстроване в державних органах.
—Тобто, ви заплатили гроші власнику, оформили договір на право керування транспортним засобом¸ розпоряджатися ним, але насправді не знаєте, чи фактично зможете використати це право завтра-післязавтра?
— Такий ризик є. Як в ситуації, наприклад, з розірванням шлюбу. Якщо дружина заявить вимоги на транспортний засіб, що є спільним майном, то, образно кажучи, половину машини, якою ви керуєте, вже треба віддати дружині її власника. Попри те, що ви її ніби й купили, придбали за свої гроші.
Проблема виникає і в зовсім банальній ситуації — наприклад, при втраті свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Відновити його можна, але тоді в дорученні залишиться номер втраченого документа… Доручення вже не дійсне. Потрібно знову шукати власника авто, по-новому укладати договір.
Можна змоделювати і таку ситуацію. Особа, скажімо, має два авто. Одне вона продає на ринку. Ви купуєте цей автомобіль, не знаючи, що власник має ще один… Особа дає вам доручення і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ви їдете з цими документами в сервісний центр переоформляти придбане на себе. Скажімо, ви робите це не відразу, а через кілька днів… А за цей час власник їде в сервісний центр і переоформляє ще один автомобіль на якусь іншу особу… При спробі зняти придбане авто з обліку вам повідомляють, що у базі даних це вже друге авто, і, згідно з діючим податковим законодавством, треба сплатити податок 6,5% від його вартості.
Чи варто ризикувати власними коштами і нервами при використанні «генерального доручення» — питання риторичне. Кожен дає відповідь на нього самостійно. Втім, кожному громадянину гарантовані як нагода знати про свої права, так і можливість уникнути згаданих ризиків.