«Отримати водійське посвідчення швидко та зручно — перевірена схема» —висновок журналіста, що спробував отримати посвідчення водія в оновленому сервісному центрі. Стаття під таким заголовком в «Українських інтересах» привертає увагу, передусім, практичним підходом до теми автора матеріалу та широким контекстом дослідження.
***
«На початку грудня минулого року поблизу столиці трапилася жахлива аварія за участі п’яти автівок. Водій іномарки мав виконати обгін зустрічною смугою, однак не переконався у його безпечності. Під час маневру його автомобіль зіштовхнувся з чотирма машинами, унаслідок чого одна людина загинула та ще четверо отримали травми. Усього за 11 місяців 2017 року на українських дорогах загинули 3 058 людей. А протягом майже чотирьох років війни на Донбасі Україна втратила 2300 військовослужбовців. Отже, на мирних дорогах гине більше українців, ніж на війні. Причини такої статистики криються у нехтуванні правилами дорожнього руху, керуванням напідпитку та хабарництві при видачі водійських посвідчень. Останнє має місце й у найрезонанснішому ДТП минулого року, яке сталося за участю Олени Зайцевої у Харкові. Прокуратура вже порушила кримінальну справу проти автошколи, де вона навчалася.
На жаль, більшість українців твердо переконані, що отримати водійське посвідчення без хабарів – це або дуже важка та тривала процедура, або й узагалі неможлива. Існує ціла низка міфів і стереотипів, які заклалися ще дуже давно. Найжахливіший полягає у тому, що під час іспитів майбутнім водіям навмисно перешкоджають, аби змусити заплатити “у кишеню”. Також усі звикли, що такі процедури тривають дуже довго – інколи більше місяця. А питання іспитів і правила написані надто складно, тому неможливо все вивчити самому.
Зараз у процесі підготовки нових водіїв існує такий собі корупційний трикутник – автошкола, майбутній водій та екзаменатор. Першочергово у цьому дуже зацікавлені автошколи, тому саме вони представляються основним комунікатором схеми. Часто буває так, що навіть найсумлінніших учнів запевняють у тому, що без “подяки” отримати права неможливо.
Журналіст “Українського інтересу” відправився за водійським посвідченням до нового сервісного центру, щоб дізнатися, як відбувається все насправді.
Хочу стати водієм – що робити?
Я закінчив автошколу два роки тому, але водійського у мене немає досі. Чому? Читайте вище. Не хотілося стикатися з цією в’язкою бюрократією. Давати хабар не хотів через власні переконання. От і сидів без прав. Однак все частіше у мережі траплялися новини про реформу старої системи, яка полягала у ліквідації старих МРЕВ та створенні сервісних центрів. Я, звісно, довго не піддавався на “провокації” та не вірив у глобальні зміни, однак в один момент вдалося переконати і мене. Отже, пішов перевіряти.
У мене є навички керування автівкою, тому що я чесно та сумлінно від’їздив своє в автошколі. Однак необхідно було пригадати правила дорожнього руху, оновити медичну довідку та підшукати сервісний центр, де я складатиму іспити.
Підготовка
Насамперед необхідно вивчити правила. Найголовніше, не зазубрювати назви знаків, розмітки та цифри, а зрозуміти механізм – чому так, а не інакше. Насправді, більшість із них інтуїтивно зрозумілі. Головна мета цих правил – убезпечити вас та інших учасників дорожнього руху, тому відштовхуйтесь саме від цього. Із таким підходом мені достатньо було один раз пройтися по всіх правилах, а найскладніші – виписати, щоб систематично пригадувати.
На сайті Головного сервісного центру півроку тому зробили спеціальний тренажер, який повністю ідентичний теоретичному іспиту, який ви складатимете. Раніше ці питання створювали практично кулуарно й ніхто не знав, що у них містиметься, то тепер кожен охочий має змогу перевірити себе. Як запевняє керівник Головного сервісного центру Владислав Криклій, не потрібно бігти з грішми до людей, які обіцяють зробити вам права. Зараз зробити все самостійно – не проблема.
Якщо ви хочете навчитись керувати автівкою впевнено, беріть якомога більше уроків у автошколі. Чим більше годин за кермом – тим ліпше для вас. Особисто для себе я поділив навчання на два етапи: їзда на майданчику (щоб навчитися основним вправам: рушання з місця, на підйомі та паркування) та у місті (щоб зрозуміти, як взаємодіють машини в потоці). На моє переконання, щоб отримати гарні навички, вчитись потрібно на механічній коробці передач. Адже з механічної на автоматичну можна пересісти без проблем, а от навпаки – навряд.
Обрати сервісний центр
Зараз ви маєте змогу отримувати всі необхідні послуги у будь-якому центрі по всій Україні, а не лише за місцем проживання. Тому можна обрати, де саме ви хочете отримувати посвідчення водія. Через те, що я хотів побачити, як працюють сучасні ТСЦ, я обрав броварський центр, який не так давно відкрили.
“Сучасні сервісні центри створені для того, щоб максимально зручно, зрозуміло та просто надавати державні послуги громадянам. У майбутньому ми зробимо акцент саме на цифрових послугах, які полягають у спрощенні тих, які вже існують. Тобто, щоб їх отримати, не потрібно буде виходити з дому чи офісу”, – обіцяє пан Владислав.
Найголовніша мета перед новими керівниками полягала у тому, щоб створити умови для громадян, коли вони без допомоги сторонніх можуть без зайвих перешкод отримати необхідну послугу. Тоді не потрібно буде звертатися за допомогою до когось і платити хабар, адже все можна робити самостійно: недорого, швидко та зручно. А вже друга частина цієї реформи полягатиме у тому, щоб знешкодити всі корупційні схеми. Це, зокрема, створення моніторингових і технологічних засобів, щоб унеможливити та створювати перепони нечесної наживи для співробітників нових центрів.
Зараз в Україні 154 сервісні центри, які розташовані так, щоб людям було зручно до них дістатися. З них понад 50 – нові та сучасні, вони нещодавно відкрилися. А у цьому році сумарно їх має бути близько 100. Всі вони будуть у єдиному зручному форматі, обіцяють у Головному сервісному центрі, а це завжди прозорі та відкриті офіси, відсутність кабінетів у керівників і наявність відеоспостереження за чергами – чи є вони.
Також функціонують 20 мобільних центрів (у 2018-му запрацюють ще чотири), які надають майже всі стаціонарні послуги, крім видачі прав. Вони виїжджають за графіком у відповідне місце, про що заздалегідь повідомляють громадянам. Це вперше, коли надавачі державних послуг почали виїжджати до громадян, а не навпаки.
Нові керівники сервісних центрів подбали не лише про те, як зручно надавати послуги громадянам, а й як створити для них зручні умови. Тому для людей створили комфортні зони очікування, буккросингу та куточки для дітей.
Звісно, залишилися й старі сервісні центри – переобладнані МРЕВ старого зразка. Яскравим прикладом у столиці є славнозвісний сервісний центр у Святошинському районі Києва на Туполєва. Який, напевно, найбільше славиться так званими “рішалами”.
“Це дуже специфічна локація, тому вже більше року шукаємо для нього нову. Ми порахували новий проект (переобладнання старої локації – прим. ред.) і зрозуміли, що він буде дуже дорогий. А воно того не вартує. Окрім того, Туполєва має певну специфіку: всі будівлі навколо сервісного центру старого зразка вже приватизовані та викуплені нотаріусами, “рішалами”, автоскупниками тощо. Вони постійно чинитимуть нам опір, підтримуючи рівень побутової корупції та спокушаючи на певні діяння співробітників. Усе це так чи інакше лягає на нас репутаційними ризиками. Тому я сподіваюсь, що вже цього року Туполєва переїде у новий сучасний центр, як, наприклад, у “Метро” на Петрівці”, – каже очільник ГСЦ.
Куди поділись черги та сотні кабінетів?
Обравши сервісний центр нового зразка, я не прогадав. Найбільше тішить відсутність великої кількості кабінетів, які замінили спеціальними віконцями навколо залу очікування. Про черги та питання “Хто крайній?” також можна забути через запровадження системи електронної черги. Зайшовши до будівлі, я одразу зареєструвався у черзі, позначивши необхідну мені послугу – отримання водійського посвідчення вперше. У такий спосіб загальну чергу поділяють на категорії, щоб пришвидшити весь процес.
Незабаром на табло з’явився мій порядковий номер із номером віконця. Там мене зареєстрували, прийнявши необхідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про закінчення автошколи та медичну довідку. Згодом підписав заяву встановленого зразка та оплатив послугу безпосередньо у приміщенні центру. Вартість отримання першого посвідчення становить 217 гривень, а у випадку перездачі вам доведеться заплатити 26 гривень за кожну спробу.
Перше випробування – екзаменаційний клас
У класі стоять вісім комп’ютерів, але свій я впізнав одразу. На моніторі було зображено моє прізвище, ім’я та по батькові. Тобто, це не просто комп’ютер із включеною програмою, а синхронізована система, у якій під час іспиту фіксуються всі відповіді. Час, коли можна було пройти іспит нечесним шляхом, залишився у минулому. Тепер пройти тест ви зможете лише завдяки своїм знанням.
“Ми зробили чітке розмежування питань за категоріями. Наприклад, раніше в іспиті на категорію “В” були питання щодо вантажівок або специфічної будови автомобілей, а зараз такого немає. Це зайві знання. І на моє глибоке переконання, це створювалось штучно, щоб унеможливити процес самостійного складання іспитів”, – пояснює Криклій.
Протягом двох місяців відбувалося публічне обговорення нових тестів, до якого долучилися близько 11 тисяч українців. За його результатами прибрали багато зайвих запитань. Спільними зусиллями з громадою максимально спростили ці питання та попрацювали над точністю формулювань, щоб майбутнім водіям було простіше. Нові питання стали зрозумілими та чітко категоризовані.
Усього у тесті 20 питань, із яких чотири – будова та експлуатація транспортних засобів, ще чотири – основи безпеки руху, два – надання першої медичної допомоги, а інші десять – правила дорожнього руху. Усього їх понад дві тисячі, повний перелік яких опублікований на сайті ГСЦ.
Під час іспиту система обирає 20 випадкових питань за темами. Людині надається 20 хвилин, щоб дати на них відповідь. За моїм досвідом, цього часу більш ніж достатньо, тому поспішати точно не варто. Перед тестуванням мені дали коротку інструкцію, з якою варто запам’ятати ось що:
– під час іспиту ви може помилитися лише двічі, інакше тестування припиниться;
– якщо вагаєтесь, можна перейти до наступного питання, а потім повернутися до попереднього;
– коли ваші 20 хвилин сплинуть, а ви не встигнете відповісти на всі питання, іспит вважатиметься незарахованим.
Спочатку відповідайте на ті питання, у яких ви на 100% упевнені, а лише потім повертайтеся до інших. Часу, щоб подумати, достатньо, тому використовуйте його, спираючись на логіку. Якщо перед іспитом ви успішно проходили тестування на тренажері та вивчили ПДР, проблем у екзаменаційному класі ви не матимете точно.
Одразу після успішного складання готуйтесь до наступного етапу, де ви вже показуватимете практичні навички. Тобто, якщо раніше іспити призначали у різні дні, то зараз все можна зробити протягом одного.
Практичний іспит
“Тут ми також запроваджуватимемо антикорупційні заходи. Наприклад, система відоспостереження під час іспитів. Ми створили обов’язкові чек-листи, тому що раніше це був суб’єктивний фактор із точки зору екзаменатора: він як хотів, такі вправи й вимагав. Незабаром запроваджуватиметься чіткий перелік 20 вправ, їхня оцінка та повний відеозапис усього іспиту”, – каже керівник Головного сервісного центру.
Криклій: Незабаром запроваджуватиметься чіткий перелік 20 вправ, їхня оцінка та повний відеозапис усього іспиту. Фото: Український інтерес/Олександр Бобровський
Відтак екзаменатор не зможе закрити очі на ваші помилки, або ж навпаки штучно створювати перешкоди для вимагання коштів. У такий спосіб виключається корупційна складова, а майбутній водій має впевненість, що результати іспиту залежатимуть лише від нього. Якщо громадянин буде не згодний із результатами, можна буде передивитись відео й оскаржити рішення екзаменатора.
За статистикою, лише у 20% випадків громадяни складають іспит на автівці сервісного центру. Як правило, це машини автошкіл або власні транспортні засоби. Однак якщо у вас такої можливості немає, ви без проблем зможете виконати необхідні вправи на автомобілі ТСЦ. Як правило, це вже не нові, але все ще зручні іномарки – Daewoo, Volkswagen, Skoda, Suzuki тощо. Мені, наприклад, дістався Suzuki Swift 2003 року випуску.
Разом із екзаменатором ми сіли до машини. Важливо підлаштувати все під себе, адже це справить гарне враження на того, хто приймає іспит, і вам буде зручніше. Отже, я “підігнав” під себе сидіння, налаштував дзеркала та пристебнувся. Мені потрібно було проїхатися нескладним маршрутом: виїхати з прилеглої території сервісного центру на дорогу, виконати два розвороти, проїхати дві прямі ділянки та повернутися на місце старту. Як правило, екзаменатори звертають увагу на плавність рушання, перемикання передач, правильність виконання маневрів, використання сигналів повороту та дотримання правил дорожнього руху.
Результат
Виконавши всі умови тестування та практичного іспиту, у моїй екзаменаційній картці з’явився напис “зараховано”. І виявилось, що посвідчення можна отримати того ж дня. У самому центрі є спеціальна кімната, де вас сфотографують, а ще протягом 10-15 хвилин винесуть ваше посвідчення.
Через те, що я відвідав сервісний центр одразу після свят, черги не було взагалі. Мені вдалося скласти два іспити та дочекатися виготовленого посвідчення протягом 40 хвилин. Але припускаю, якби людей було значно більше, вся процедура могла б тривати близько двох-трьох годин.
Посвідчення, яке я отримав, діятиме два роки. Якщо я не скою більше двох порушень протягом цього часу, я обміняю його на нове (воно вже діятиме 30 років), а якщо ні – доведеться ще раз складати теоретичний тест.
Отже, я без проблем отримав потрібну мені послугу. А головне – тепер я маю переконання, що дійсно можу виїжджати на дороги загального користування, не загрожуючи іншим. Усе склав власними силами, зберіг кошти та не “підгодував” корупційну гідру.
Антон Владиславський, “Український інтерес”